Хронічний вагініт та цервіцит: яке значення відводиться вірусу папіломи людини

Хронічний вагініт та цервіцит: яке значення відводиться вірусу папіломи людини

Багато жінок, які не раз зіштовхувалися із запальними захворюваннями статевих шляхів, знають як буває непросто позбутися від них і як швидко вони виникають знову. Які причини можуть бути приводити до того, що із запаленням не виходить швидко і надовго впоратися і про що потрібно знати самій жінці – розглянемо в статті.

Найчастіше хронічні запальні захворювання у жінок розвиваються в слизовій оболонці піхви (вагініт) і вагінальній частини шийки матки (цервіцит). Вважається, що хронічними захворюваннями статевих шляхів страждає кожна друга жінка, яка звернулася на прийом до гінеколога. Оскільки запальні зміни на вагінальній частини шийки матки та в слизовій піхви багато в чому схожі, часто вони розвиваються одночасно. При цьому позбутися такого поєднаного запалення буває непросто, оскільки його причиною можуть виступати відразу кілька інфекційних чинників, багато з яких, наприклад, віруси папіломи людини (ВПЛ), можуть не викликати симптомів або вони будуть завуальовані існуючою запальною відповіддю на інший інфекційний агент. Тому в більшості випадків лікарські зусилля спочатку спрямовані на збудників захворювань, які визначають клінічну картину захворювання (гонококи, уреаплазми, мікоплазми, хламідії, а також грибки) корекцію змін гормонального фону. І тільки при тривалому збереженні симптомів запалення або їх частому повторенні починається пошук причини, здатної підтримувати запальний процес на мінімальному рівні.

Як ВПЛ-інфекція впливає на перебіг вагінітів і цервіцитів і чому саме при ВПЛ-інфікуванні виникає хронічне захворювання, яке погано піддається лікуванню?

Сьогодні лікарі вважають, що практично кожному захворюванню, що передається статевим шляхом, супроводжує папіломавірусна інфекція Офіційні цифри, говорять, що поширеність ВПЛ-інфекції у жінок у віці 16-29 років становить 45-81%, однак ці дані не враховують приховані (латентні) і субклінічні форми цього захворювання. Тому реальні цифри ВПЛ-інфікованості набагато вище. Одними з субклінічних форм ВПЛ-інфекції є ВПЛ-цервіцити та ВПЛ-вагініти, з приводу яких жінки дуже часто звертаються за медичною допомогою. Якщо у хворої запальний процес викликаний відразу декількома інфекціями: наприклад, вірусною та бактерійною або вірусною та грибковою, то захворювання має затяжний характер, а також схильне до частих повторних загострень (рецидивів).

Це обумовлено тим, що присутність ВПЛ в глибоких шарах слизової оболонки шийки матки та зумовлені ним зміни епітелію слугують фоном для старту численних порушень, в тому числі змін в складі численних мікроорганізмів, які населяють статеві шляхи жінки (вагінальна мікробіота), частина з яких починає проявляти помірно агресивні властивості, стаючи причиною розвитку запальних захворювань (вірусних, бактеріальних, протозойних, грибкових і змішаних).

Які симптоми можуть виникати при папіломавірусному цервіциті та вагініті?

Основними скаргами при цервіциті і вагініті на тлі ВПЛ-інфекції є дискомфорт у зв’язку з свербежем, печінням та рясними вагінальними виділеннями. Іноді симптоми можуть бути неяскраво вираженими. Жінка може відчувати ниючі тягнучі болі в нижній частині живота і попереку, дискомфорт при статевій близькості, а також хворобливі відчуття під час сечовипускання. Частими супутниками стають рецидивний бактеріальний вагіноз і кандидоз, що відображають зміни місцевого вагінального біоценозу. Зазначені прояви можуть посилюватися напередодні менструації.

Чим зумовлена ​​важливість проблеми пов’язаних з ВПЛ хронічних запальних захворювань жіночої статевої сфери?

Вважається, що ВПЛ-асоційований цервіцит є одним з ранніх передракових станів. Це пов’язано з тим, що тривале перебування ВПЛ в глибоких шарах шийки матки, а також виникаючі на цьому тлі запалення шийки матки і порушення вагінальної мікробіоти вважаються значущими факторами для прогресування передракових змін епітелію шийки матки.

Що потрібно знати жінці, яка страждає хронічними запальними захворювання статевої сфери?

Є дані, що організм більшості жінок дітородного віку здатний самостійно позбавлятися від ВПЛ, що відбувається протягом 1,5 – 2-х років. Але лікарі звертають увагу на те, що на можливість позбавлення від ВПЛ впливає наявність запальних захворювань статевої сфери і наскільки успішно вони були проліковані. Тому вони вимагають своєчасного виявлення, а це багато в чому залежить від самої жінки, її ставлення до свого здоров’я і від того, наскільки регулярно вона відвідує гінеколога і проходить профілактичні огляди. Адже крім негативних наслідків, пов’язаних з безпліддям, невиношуванням вагітності, хронічний цервіцит при ВПЛ-інфекції підвищує ймовірність розвитку передракових змін на шийці матки, які з часом можуть перейти в рак.

Чи можна позбутися від хронічного цервіциту і вагініту і сприяючого їм ВПЛ?

Лікування хронічних захворювань – справа нелегка і швидко не вирішується. Від того, що зріло роками, неможливо позбутися за один раз. Тому потрібно бути готовою до того, що боротьба з хронічним цервіцитом та вагінітом займе чимало часу. І без впливу на ВПЛ, який своєю присутністю підтримує запальні зміни, в цьому випадку не обійтися. Тому в комплексне лікування запального захворювання лікар може включити прямі противірусні препарати, до складу яких входить рідкий екстракт протефлазід. Їх дія блокує вірусне розмноження, що перешкоджає прояву ВПЛ його хвороботворних властивостей. Це дозволить покращити самопочуття жінки, організму якої буде набагато простіше позбутися від ВПЛ, тим самим усунувши фактор, що сприяє хронічного процесу.

Таким чином, проблема хронічного цервіциту і вагініту вимагає усвідомленого підходу з боку самої жінки і розуміння того, що рішенням цього питання має займатися фахівець. Від самої жінки потрібно лише вчасно приходити на огляди і слідувати лікарським рекомендаціям.

Вікторія Талько, д.м.н, професор, експерт з питань імунології, вірусології, і радіобіології